Розділ 3 Вийти заміж за Бастьєна

POV Селена

Я встаю на ноги, спираючись на стіну й не звертаючи уваги на біль, що пронизує мої ноги. Він простягає одну руку, щоб не дати своїм супутникам увійти, і я користуюся нагодою, щоб проскочити повз нього в основну частину апартаментів.

Ґабріель Дюран, сам образ Бастьєна, якщо він на кілька десятиліть старший, робить крок вперед. «Привіт, Селена».

Недовго прокрадаючись за Бастьєном, використовуючи його велике тіло, щоб сховатися від очей. Я не можу це пояснити. Я не хочу, щоб хтось із них був зі мною в цій кімнаті, а Бастьєн — це той, хто привів мене сюди проти моєї волі, — він останній, кого я повинен шукати захисту.

Він тягнеться назад, обхоплює моє тіло рукою і наздоганяє мене, перш ніж я встигла подумати про втечу. — Іди сюди, ти. Бастьєн кладе мене назад у плюшеву постіль, сідаючи біля мене, щоб його велика фігура залишалася бар’єром між мною та незнайомцями. — Треба поговорити.

Пов від третьої особи

Бастьєн уважно спостерігає за Селен, поки його батько пояснює все, що сталося відтоді, як вона втекла від Гарріка. Вона тулиться серед подушок, віддаляючись від Альфи якомога далі. Вовк Бастьєна Аксель хапається кігтями за поверхню, вимагаючи, щоб Бастьєн підійшов ближче.

У виразі обличчя Селен є тривожна порожнеча, і ненависть Бастьєна до чоловіка, який ув’язнив її, спалахує. Він пообіцяв своєму батькові, що його люди повернуть Гарріка до зграї, щоб постати перед судом, коли його знайдуть, але насправді він не має наміру пускати чоловіка назад у місто. За межами юрисдикції Нової Бастьєн може робити з ним, що заманеться.

«Твоя мати була мені дуже дорога», — сказав його батько, спонукаючи Селену вперше зустрітися з ним поглядом. Вона не змогла подивитися на жодне з них безпосередньо, навіть на бета-версію Габріеля, Донована.

«Так, я знав її». Габріель продовжує, сумно посміхаючись: «Вона допомогла мені в той час, коли я не міг впоратися з собою. Я відчуваю, що я зобов’язаний Коррін зробити те саме для вас зараз. Ви даєте моє слово, що Гаррік буде спійманий; він відповість за свої злочини».

"А тим часом?" Її голос сильніший, ніж у лісі. — Що ти збираєшся зі мною робити?

Вимагати вас. — пропонує Аксель, викликаючи в Бастьєна інстинкт почути мітку на милій істоті перед ним. Він контролює себе, скрегочучи зубами від болю, який створює заперечення.

Габріель резонно каже. «Лікар дуже стурбований тим, що ваші травми ще не зажили». Він неохоче дивиться на Бастьєна. «Коли Бастієн приніс тебе, у твоїй системі була надмірна кількість Wolfsbane».

Селена лише кліпає очима. «Він дав мені його щодня протягом 8 років». Її заяву зустріли нажаханою мовчанкою, і вона перевела очі на Бастьєна. Він падає в бездонні басейни сапфірів і фіалок, відчуваючи глибоку безнадійність, яку він не розуміє, доки вона знову не заговорить. — Мій вовк цього не пережив.

Лють поглинає Бастьєна настільки раптовою та жорстокою пожежею, що він розуміє, що йому потрібно вийти з кімнати, перш ніж Аксель силою вирветься з його тіла. Він стоїть, поки вовк реве в його голові, тремтячи від зусилля, щоб його стримати.

Бастьєн вибігає з кімнати, не кажучи більше ні слова, прямуючи до лісу.

POV Селен

Раптовий вихід Бастьєна мене вразив, і з якоїсь незрозумілої причини я відчуваю сльози на очах. Я не знаю, чому я розповів йому про Луну. Я, звичайно, не планував цього робити, але коли я подивився на нього, якась сила глибоко всередині виштовхнула слова на поверхню.

Можливо, я очікував, що розповім секрет; замість цього я отримав відмову.

— Доноване, не міг би ти залишити нас на хвилинку? Грізний голос Габріеля привертає мою увагу до сьогодення.

— Здається, я підвів твою матір ще жахливіше, ніж міг уявити. Каже, коли ми залишимося самі.

— Не розумію. Я тихо бурмочу.

«Я пообіцяв твоїй матері, що буду піклуватися про тебе, якщо з нею щось трапиться. Вона врятувала мені життя, і я відплатив їй, дозволивши її єдиній дочці зазнати невимовного насильства». Огида пронизує кожне слово. Перш ніж я встигну поставити питання, які чекають у мене на язиці, Альфа приколює мене лютим поглядом. «Я знаю секрет Волани. Я знаю, чому Корін привела вас сюди». Він зізнається: «Якби я знав, що ти вижив у автокатастрофі, я б уже давно все влаштував, але я не можу повернути минуле».

— Домовленості? Повторюю тупо.

«Для вашої безпеки». Габріель уточнює.

Я все ще не розумію. «Але Гаррік...»

«Гаррік — це не той, від кого тобі потрібен захист, Селене». «Альфа» м’яко повідомляє мені. «Він — комаха, Каліпсо Альфа — дракон, і він любить вас із дня вашого народження».

— Про що ти говориш? — хрипчу я, дивлячись на Габріеля широко розплющеними очима й відчайдушно намагаючись зрозуміти його слова. — Яке відношення до мене має зграя Каліпсо?

Альфа зітхає. — Що ти знаєш про свою матір, Селен?

«Гаррік сказав мені, що вона належала до іншої зграї, і вона завагітніла після романтичних стосунків з одруженим чоловіком. Вона втекла з ганьбою, і він прийняв її». Ця історія ще свіжа в моїй пам’яті; Усміхнене обличчя Гарріка промайнуло в моєму очах, але я силою відвернула його, зосередившись на Габріелі.

Альфа сумно похитав головою: «Твої батьки були членами зграї Каліпсо, поки їхній Альфа — Блейз — не дізнався таємницю твоєї лінії крові». Він пояснює: «Я не знаю, як він виявив, що сироватка Volana може дарувати вічне життя, але він це зробив, і відтоді він шукає її».

«Твій батько пожертвував собою, щоб ти з матір’ю змогли втекти». Щелепа Габріеля здригається від гніву: «Корін була настільки розбита через смерть свого друга, що майже здалася, коли Гаррік знайшов її».

«Їхній шлюб завжди був фіктивним». Його брів глибоко насупився: «Гаррік був безнадійно закоханий у неї, настільки сильно, що погодився усиновити тебе. Для жінки в її становищі... це був найкращий із багатьох поганих варіантів».

— Звідки ти все це знаєш?

— Вона мені сказала. Габріель відповідає: «Ти, ймовірно, занадто малий, щоб пам’ятати повстання. Мій брат все наше життя хотів стати Зграєю Альфою, і хоча він був альфою за своєю природою, він не був достатньо сильним, щоб кинути мені виклик».

«Натомість він підняв повстання, найнявши найманців, які не належать до зграї, щоб допомогти здійснити державний переворот. Він планував знищити мене, Бастьєна та мого друга. Твоя мати бігала, коли натрапила на найманців, які збиралися на кордоні. Вона випадково почула, як вони плани і побіг прямо до зграї».

«Її попередження врятувало нас усіх». Обличчя Альфи стало болісно переслідуваним: «Я вбив свого брата, і коли все закінчилося, Корінн сказала мені правду. Вона знала, що якщо з нею щось трапиться, Гаррік не зможе тебе захистити».

Тупий біль виникає за моїми скронями, коли мій мозок намагається обробити надлишок інформації: «Тепер, коли ти знаєш, що я живий, ти збираєшся захистити мене?»

— Звичайно. Альфа клянеться.

Я нахмурився, намагаючись скласти пазл. «Як?»

Альфа довго розглядає мене. «Бастьєн».

— Бастьєн? Повторюю я в повному розгубленні.

Очі Габріеля, такі ж сріблясті, як у його сина, прорізають мене. «Він стане твоїм чоловіком».

«Про що ти говориш», — я встаю з ліжка й прямую до дверей. — Ти хочеш, щоб я вийшла заміж за Бастьєна?