Розділ 4
« Що це?» — обережно запитала Лейсі.
« Приходь до мене сьогодні ввечері». Джексон злобно посміхнувся. «Давайте влаштуємо невелике шоу».
Лейсі відчула огиду від його слів.
Але при думці, що її батько може...
Здавалося, у неї не було інших варіантів.
Закусивши губи, вона зрештою змирилася з ним. «Добре».
« Ха-ха, побачимося сьогодні ввечері!» — радісно сказав Джексон.
Сьогодні ввечері твоє довге волосся буде поводом мого коня. Буде добре!
Поклавши трубку Лейсі, він негайно зателефонував директору.
Проте ніхто не відповів.
Він просто відкинув телефон і припинив спроби.
« Крихітко, я йду», - почав він, кидаючись на жінку на ліжку.
« Час дорогоцінний. Життя Гінтона не варте мого часу. Скажу тільки, що пізніше директор був у відрядженні, а потім знайшов випадкового лікаря, щоб підійти і підманити це».
Дізнавшись про те, що Джексон потрапив до режисера, сім'я Хінтон вибухнула радістю.
«Як і очікувалося від дитини відомої родини. Має широке коло контактів. Цей мотлох, Вільямс, знає лише те, як щось зіпсувати. Ти повинна добре піклуватися про Джека Ксона протягом цього часу, Лейсі. Адже від нього залежить, чи зможе твій батько стати начальником відділу».
« Хто знає? Якщо він задоволений, він може навіть відвести вас на урочисту церемонію повернення великого маршала».
Очі Лейсі були трохи червоні, оскільки вона мовчала.
Щойно вона чітко почула жіночий голос по телефону.
« Зік, вибач...» — зітхнула Лейсі. «Я думаю, це життя».
Вона навіть не підозрювала, що Зік, від якого вона відмовилася, рятував її батька у відділенні невідкладної допомоги.
Зік виглядав урочисто, коли його руки вправно маневрували срібними голками, проколюючи кожну акупунктуру Даніеля з безпомилковою точністю.
Саме тоді з сусідньої операційної вийшов літній чоловік, одягнений у біле.
Він був директором лікарні, який щойно закінчив операцію пацієнта.
Коли він проходив повз операційну, де був Зік, він раптом зупинився, нахмурившись.
« Проклятий. Він не наш лікар. Як він увійшов? ”
Він підсвідомо хотів підійти і прогнати його.
Але коли він побачив, як Зік використовує техніку срібної голки, його очі раптом проясніли.
« Може... Це може бути техніка Ammo Needle? Найкраща техніка акупунктури, створена Великим Маршалом? Боже, я не очікував побачити техніку Ammo Needle у виконанні свого життя!»
Він стояв завмер біля дверей, його очі сяяли захопленням, коли він спостерігав за майстерністю першого.
Техніка Ammo Needle була не тільки ефективною, але й дуже видовищною.
Даніель, який лежав на лікарняному ліжку, повільно приходив до тями.
Побачивши незнайомого чоловіка в повсякденному одязі, що стоїть перед ним, Деніел був приголомшений.
Він не впізнав Зіка і не знав, що він був «майбутнім зятем», який спричинив його серцевий напад.
« Хто... Хто ти?»
« Не рухайся», — сказав Зік глибоким голосом. «Я роблю тобі акупунктуру».
« Акупунктура?» Даніель на мить завмер, а потім подивився вниз, поки Зік робив йому акупунктуру.
Через мить він тремтів від хвилювання.
“ Ammo Needle... Легендарна Ammo Needle! Боже мій! Я не можу повірити, що бачу це на власні очі, і це наді мною влаштовують! Господи, це моя честь!»
Незабаром Зік закінчив з акупунктурою.
« Чоловіче, я справді вражений», — сказав директор, підбігаючи до нього. «Я не можу повірити, що ти знаєш, як виконувати техніку Ammo Needle! Ви маєте мою глибоку повагу».
Даніель поспішно піднявся з лікарняного ліжка.
Він почувався комфортно і трохи сильнішим, ніж раніше.
« Ти чудовий, мій друже. Чи не могли б ви навчити мене одній чи двом речам? Я хотів би навчитися у вас».
« Так, так», – також відповів режисер. «Будь ласка, навчіть нас».
« Будь ласка, прийміть мою повагу, пане».
Зік обережно відкладав срібні голки, коли сказав: «Я не приймаю учнів».
Справа не в тому, що я не приймаю підмайстрів. Просто ти мій майбутній свекор.
Для вас безглуздо називати мене господарем, якщо я буду називати вас татом.
Зік розвернувся і пішов.
« Майстер». Деніел і режисер йшли за ним упритул. «Будь ласка, прийміть нас у свої підмайстри».
Біля дверей відділення невідкладної допомоги родина Хінтонів палала від тривоги. Директор лікарні ще не приїхав.
Вони почали гадати, чи Джексон не став проти них.
Лейсі потягнулася за телефоном і вже збиралася нагадати Джексону, коли Джеремі раптом крикнув: «Дивіться, він вийшов».
Усі перевели погляди на двері реанімації та побачили трьох чоловіків, які виходили.
Групу очолював Зік, Даніель і режисер йшли позаду.
« Це сміття все ще тут?» Ханна скрикнула. «Проклятий! Він не пішов в операційну, щоб щось зіпсувати, чи не так? Цей некомпетентний дурник!»
« Чому ти так дбаєш про це сміття?» Джеремі реготав.
« Справа в тому, що Деніел одужав. Подивіться, він здається добре. І подивіться, хто біля нього; це директор лікарні».
Ханна плакала від радості. «Це має бути Джекі. Він давно запрошував режисера врятувати Даніеля. Ми були неправі, звинувачуючи Джексона. Мій зять надійний».
Уся родина піднялася, оточивши Даніеля та директора, ігноруючи Зіка.
Лейсі подивилася на Зіка зі складним виразом очей, а потім зітхнула й підійшла, щоб подякувати директору.
« Ви точно обдаровані чарівною рукою, директоре. Дякуємо, що врятували йому життя».
« Директоре, на знак вдячності дозвольте, будь ласка, купити вам їжу».
Режисер виглядав абсолютно збентеженим. «Вибачте, але я не той, хто врятував Даніеля. Це все завдяки моєму господареві. Я ні в чому з цього не брав участі».
Сім'я Хінтон була збентежена.
У директора є господар? Де він?
« Це вірно. Мій хазяїн врятував мене, — повторив Даніель.
« Ходіть, дозвольте познайомити вас. Це майстер, якого ми з директором щойно зустріли».
Деніел підійшов до Зіка, вклоняючись. «Господарю, жодними словами не можна висловити мою вдячність за вас».
Що за ч**к?
Сім'я Хінтонів так пильно глянула на Зіка, що в них ледь не вискочили очні яблука.
Зік Вільямс, рятувальник, майстер...
Як усе це пов’язано?