Розділ 7 Зміна ідентифікаційних даних

Раптом почувся гучний удар. Тоді весь бенкетний зал поринув у темряву. Всі були в тривозі.

Раптове зникнення світла призвело до того, що очі Шейли на деякий час не змогли адаптуватися до темряви. Але напруга в її серці поступово розсіялася. На щастя, світло вчасно згасло. Джеральд, мабуть, не бачив чітко її обличчя.

Було так темно, що вона не могла бачити ситуацію навколо. Вона підсвідомо намагалася знайти Джеральда і навмисне тихо гукнула: «Джеральд?»

«Не рухайся. Будь обережний, щоб не впасти», — сказав Джеральд, підійшовши до неї. Його величезна тепла долоня охопила її спину.

«Спочатку я виведу вас, щоб ви могли відпочити. Не бійтеся. Я вже попросив когось розібратися з цим. Електропостачання скоро має відновитися». Сказавши це, Джеральд тримав Шейлу на руках і пішов до вітальні за допомогою слабкого аварійного освітлення.

Його сильна чоловіча аура огортала її, тож вона весь час тримала голову опущеною й не сміла на нього глянути. Але чомусь її серце охопило небувале відчуття полегшення й безпеки.

Раптом позаду пролунав голос Міранди. «Гералд , у бенкетному залі зараз безлад. Ідіть і розрадьте гостей. Я подбаю про Вінні».

Чому тут була Міранда? Вона мала бути вдома, чи не так? Зловісне передчуття зародилося в серці Шейли.

Джеральд якийсь час розмірковував. Потім він прошепотів кілька втішних речень на вухо Шейлі й пішов.

Щойно він пішов, Міранда швидко ступила вперед, відвела Шейлу до вітальні та з грюком зачинила двері.

У цей момент у вітальні раптово запалилося світло, що змусило Шейлу незручно заплющити очі.

Але хтось схопив її за акуратно зачесане волосся. Наступної секунди долоня лягла на її обличчя. Тоді Вінні невдоволено вигукнула: «Як ти смієш одягати мою сукню, щоб спокусити мого чоловіка! Шейло, ти справді стерво!»

Смуток і кривда відразу ж заповнили серце Шейли. Чому вони завжди знущалися над нею? чому

Чи могла вона назавжди лише замінити Вінні?

Шейла подивилася на обличчя Вінні, яке було схоже на її обличчя, і сказала: «Це ти зник. Чому ти звинувачуєш мене? Коли я його спокусила?»

«І ти наважився відповісти зараз? Шейло, ти, здається, стаєш усе сміливішою». Вінні люто глянув на Шейлу. Минулої ночі вона була настільки п'яна, що мала секс з кількома чоловіками. Якби не холостяк

Orette вечірка, як вона могла дозволити Шейлі замінити її на вечірці заручин?

"Вінні, у нас зараз немає на це часу. Ви двоє спочатку обміняйтеся одягом. Давайте навчимо її уроку, коли повернемося додому. Потім після перевдягання ви виходите першим. Ви не можете видавати себе", - закликала Міранда . Вона боялася, що якщо Вінні продовжить мати справу з Шейлою зараз, це даремно витратить час, який вона з усіх сил намагалася купити.

Нарешті Вінні перестав лаяти Шейлу. Вона зняла свій одяг і попросила Шейлу зняти сукню.

Однак, щойно Шейла зняла одяг, Джеральд постукав у двері. «Вінні, бенкет почався. Виходь зараз».

Трьох жінок у вітальні відразу запанікували. А Вінні так поспішала, що з шумом збила чашку з журнального столика.

— Вінні, що там відбувається?

Коли він почув шум, Джеральд занепокоївся, що з Вінні могло щось трапитися. Потім усередині запала довга тиша, тож він нервово штовхнув двері.

У вітальні Шейла одразу ж опустила голову й міцно стиснула сукню, намагаючись прикрити відкриту шкіру та половину обличчя родимкою. Вона дуже нервувала.

Вона з усіх сил намагалася зберігати спокій і не піднімати голови, щоб подивитися на шафу, де сховався Вінні. Вона заїкаючись: «Моя... моя мама попросила мене переодягнутися в іншу сукню, перш ніж... перед тим, як вимовити тост за гостей. Тож я...»

Поки Шейла пояснювала, Джеральд швидко озирнувся. Він не знайшов нічого незвичайного, але побачив, що Шейла все ще зарилася в сукню, як страус. Тож він кумедно сказав: «Я розвернусь, щоб ти могла одягнути сукню. Тоді давай разом сходимо вниз».

Потім він обернувся і вдав, що дивиться на візерунки на дверній коробці.

«Добре. Не дивись на мене», — боязко сказала Шейла.

Коли Міранда побачила, що Джеральд повернувся спиною, вона швидко взяла консилер, щоб закрити родимку на обличчі Шейли.

Після того, як вона переодяглася, Джеральд обняв Шейлу за талію, і вони тісно пішли.

Усередині кабінету Вінні дивилася на спини двох людей, і її серце було сповнене ревнощів, які, здавалося, горіли в її очах. Жінка, яка стояла біля Джеральда, мала бути нею, а не Шейлою.

Але вона нічого не могла вдіяти, тож могла лише стиснути зуби й поклястися сама собі: «Шейло, цього разу я тебе не відпущу».