Розділ 4 Я твоя людина

Не відповідаючи на запитання Джої, Гаррі час від часу стукав тонкими пальцями по підлокітнику , задовго до того, як почав говорити: «Розслідуйте цю жінку». Він вказав на жінку на екрані, і його недоречні слова збили Джоуї з пантелику.

Жінка? дочка Карла? Чи мала його дочка якесь відношення до придбання компанії Ньюмена?

Будучи сповненим запитань, Джої нічого не сказав, крім «Так, сер».

За допомогою Зої Лола з батьком позбулися репортерів і поїхали додому на Benz.

Їх вілла була розташована в багатому районі на сході міста, зі свіжим повітрям і красивою околицею. Дозволити собі тутешні будинки могли лише найбагатші родини Дрелеса.

У теплому домі на дивані їх довго чекала літня Кетрін Роджерс. Побачивши сина й онуку, що йдуть, одразу встала з палицею.

— Що там відбувається, Карл? — поспішно спитала сива стара, і двоє не знали, як їй сказати.

Карл відкрив рота, але нічого не зміг сказати, бо не хотів завдати болю своїй матері в такому старому віці.

«Бабусю, будь ласка, не хвилюйся…» Лола простягнула бабусі, не знаючи, як її втішити.

"Як я міг не хвилюватися про це? Новину сьогодні передали на кількох каналах. Що там відбувається? Розкажіть мені зараз!" Незважаючи на те, що Кетрін була стара, вона домінувала в бізнесі, коли була молодою. З серйозним виразом обличчя вона вдарила палицею об землю, змусивши серця інших двох битися швидше.

«Мамо, будь ласка, не гнівайся. Бережи...» У старенької була хвороба серця, і не варто сердитися. Але Карл не зміг закінчити те, що говорив, і його перебила Кетрін.

«Дурниця. Я знаю свій власний фізичний стан».

«Як ви знаєте, я втратив нашу компанію». Карл зітхнув. Його мати та дружина зробили великий внесок у компанію. Те, що сталося, змусило його соромитися перед матір’ю та мертвою дружиною.

Він був у середньому віці, але його зрадив найближчий друг, якому він так довіряв.

«Чому? Ви справді вчинили злочин? Або вас обманули?» Кетрін була впевнена, що її син ніколи не зробить поганих вчинків. Однак інших причин, чому так сталося, вона не могла з’ясувати.

«Джейкоб і його син планували багато років». Він думав, що Джейкоб образився на нього через те, що сталося понад 20 років тому.

Більше двадцяти років тому вони вважали один одного хорошими друзями. Але водночас вони кохали жінку – Лаванду Шоу, матір Лоли та його дружину, яка померла десять років тому. Обоє шалено кинулися за нею, так як вона була дуже елегантною і граціозною.

Одного разу ввечері Карл був п’яний і змусив її займатися з ним сексом у машині. В результаті Лаванді нічого не залишалося, як вийти за нього заміж. Дізнавшись правду, Яків побився з ним і зник. Лише через рік Джейкоб повернувся й активно зв’язався з Карлом. На той час Яків уже був одружений і сказав, що залишить минуле минулим.

«Джейкоб і його син ...» Один був найкращим другом його сина, інший був хлопцем Лола, з яким вона разом росла. Старенька, задихавшись, втратила свідомість і знепритомніла.

«Мати...»

«Бабуся...»

Через серцевий напад Кетрін відправили до лікарні для порятунку о 5 вечора. Операція не вдалася. Того вечора Кетрін прийшла до себе о 20:00 і пізніше померла разом із сином та онукою.

Її смерть вразила весь Дре

Лес, оскільки вона мала великий вплив на діловий світ Дрелеса, а також була коханкою багатьох чоловіків, коли була жива.

Багато її старих друзів були присутні на похоронах, щоб оплакувати її, тоді як багато інших, які були в хороших стосунках з Карлом, не з'явилися, а натомість надіслали похоронні вінки.

Джейкоб і його син також прийшли на похорони, що змусило Карла розлютитися і втратити контроль. Тому Лола наказала охоронцям викинути їх. Ця подія тривалий час висвітлювалась у ЗМІ. Багато людей дійшли висновку, що Карлу не пощастило подружитися з Джейкобом і він був надто слабкий, щоб захистити свою компанію від них.

Після похорону суд виставив цінності Ніксона на аукціон, щоб погасити його великі борги, а також опечатати його віллу. Карл зник, залишивши записку для Лоли. Ніхто не знає , де він був, чи живий він чи мертвий.

Із запискою в руці Лола стояла під дощем із валізою, похмура й розгублена.

Чи це їй приснилося? Кілька днів тому все було добре, і її бабуся щасливо вибирала для неї подарунок на день народження. Як так все закінчилося?

Хоча слова на записці були змиті дощем, їх усе ще можна було впізнати. Лола багато разів перевіряла записку, бо не могла повірити своїм очам.

"Лола, ми з твоєю мамою знайшли тебе на березі річки 22 роки тому і привезли додому. Тепер у мене нічого немає. Тобі варто піти знайти своїх біологічних батьків. До побачення, моя дорога принцесо".

...

Бабуся, тато і мама, я вас ненавиджу! Чому ти залишаєш мене одного? я так сумую за тобою!

Джейкобе, Майк і Сара, я вас ненавиджу! Чому ти мене зраджуєш?

І той чоловік теж...

Вона ненавидить їх усіх!

...

Дощ йшов все сильніше. Лола не могла витримати як фізичних, так і душевних страждань. Вона втратила свідомість.

Лімітований чорний Maybach зупинився біля Лоли після того, як вона втратила свідомість. Помічник Джої поставив парасольку і відкрив задні двері машини. З машини вийшов чоловік у новеньких шкіряних туфлях і тримав Лолу на руках. Потім машина поїхала до лікарні.

У розкішній VIP палаті

в приватній лікарні «Зоря».

Відкривши хворі очі, Лола побачила підвісну лампу з тьмяним світлом. Їй робили переливання. Холодна рідина повільно надходила в її тіло через ліву руку. Де вона була?

"Ти не спиш?" Холодний голос викликав у неї мороз. хто це був

Вона намагалася сісти, але не змогла. Незабаром вона здалася, бо була така слабка.

Раптом з’явився чоловік у білій сорочці й подивився на неї біля ліжка.

Лола кліпала очима й думала, який гарний цей чоловік. Витончені брови, глибокі очі, орлиний ніс і сексуальні тонкі губи демонстрували його витонченість і витонченість. Висока і струнка фігура робила його більш привабливим. Однак його холодний, зарозумілий і агресивний темперамент змусив Лолу несвідомо здригнутися. Цей чоловік здавався трохи знайомим...

«Хто ви?»

— Я твоя людина.

"... Ви страждаєте маревним розладом?" Лола ставилася до нього з презирством і вважала, що він не заслуговує такої гарної зовнішності.

Гаррі натиснув кнопку дзвінка біля ліжка. За хвилину до кімнати зайшла група людей.

Вона повинна бути в лікарні. Медсестра в марлевій масці обережно допомогла їй сісти й обережно поклала їй за спину подушку, на яку вона могла спертися.

Чоловікові в передній частині групи може бути років двадцяти. З густими бровами, скошеними вгору, очима, ясними, як ранкова роса, він уважно розглядав медичне обладнання.