Розділ 4 четвертий

Гамма обережно сказала: «Я стояв не дуже близько до того місця, де ти був, коли ти зустрів Гамму Лучіанну, тому я не впевнений, чи те, що я почув, було… тим, що я чув». Він вагався. — Ви згадали, що Люсі — ваша дружина?

« Я зробив, і вона є». Король відповів усмішкою, незважаючи на відтінок ревнощів, який він відчував через те, як цей воїн з такою любов’ю називав свою подругу «Люсі».

Гамма Раден кивнув і сказав: «Я не впевнений, чи збираєтеся ви вбити мене за те, що я збираюся сказати, ваша високість. Але, як я вже сказав, я завдячую їй життям, тож думаю, що це буде чесна торгівля». Він усміхнувся один раз, а потім серйозно сказав: «Ваша Високосте, прошу вас, не шкодіть їй. Вона хороша людина, яка з невідомих причин була змушена пережити більше, ніж більшість».

Брови Короля були насуплені . Він почувався ображеним. Чому ця Гамма думає, що він, як чоловік Лучіанни, не може піклуватися про неї? Хто, в біса, цей вовк себе вважав?! Король намагався зберегти самовладання і заявив серйозним тоном: «Я б навіть не подумав завдати їй болю. Вона моя подруга. Я б почав війну, перш ніж дозволити їй постраждати».

« Це добре знати. Для мене було честю познайомитися з вами, ваша високість». Гамма Раден вклонився.

Король рівно посміхнувся і сказав: «Так само, учасники Blood Eclipse. Насолоджуйтесь рештою вечора». Він пішов швидкими кроками, відчуваючи, як ревнощі охоплюють його тіло, коли Раден висловлював таку турботу про Лючіанну. Якби він залишився довше, то міг би вбити Радена.

Коли він розмовляв із Луною, яка керувала своєю зграєю після смерті свого чоловіка минулого місяця, Ксандар відчув, як чиясь рука спокусливо пробігла по його руці, змусивши його перевести приціл, щоб зиркнути на істоту.

Він запитав небезпечно тихим тоном: «Що, в біса, ти робиш?»

Це була донька його міністра оборони , Саша Каммінгс, яка сором’язливо посміхнулася королю, що ще більше розлютило Ксандара.

« Саша», — гукнув її батько, підходячи до них.

Король знову гаркнув. «Якщо ваша дочка знову втрутиться в одну з моїх розмов, нам доведеться обговорити ваше та її майбутнє, Каммінгс».

Саша була приголомшена, але вирішила промовчати й опустила голову, коли батько вклонився й вибачився: «Мені дуже шкода, ваша високість. Я повинен був бути пильнішим. Ми зараз вибачимось».

Яскравий погляд Короля не відривався від них, поки вони не підійшли досить далеко, щоб його було комфортно. Він подумав про те, щоб Люсіанна заспокоїлася, перш ніж повернутися до Луни, з якою він розмовляв, і сказав: «Я перепрошую за переривання, Луно Лісса. Ми говорили про будівництво полігону у вашій зграї, якщо я не помиляюся?»

Луна Лісса не очікувала вибачень від Короля, і була неабияк здивована щирістю його слів. Коли король згадав, де вони зупинилися у своїй розмові, вона ще більше заохочувалась проявити свій ент- хузіазм, коли вона говорила про свої плани наказати кожному здатному члену зграї брати участь у бою. Король підтримав її та заохочував подати заявку, якщо їй знадобиться фінансова допомога чи інструктори. Вона подякувала йому і пообіцяла взяти до уваги його пропозицію.

Коли він залишив Луну Ліссу, Альфа Хуан і Луна Хейл поспішно й нервово підійшли до нього. Вони стали перед ним і вклонилися. «Увага, лідери зграї Блакитного Півмісяця. Чим я завдячую цій насолоді?»

Їхні підняті голови зустріли усміхнені очі короля. Жоден король в історії не вважав зустріч з перевертнями «задоволенням», і жоден лікан не став би посміхатися представникам їхнього роду, не кажучи вже про самого короля.

Альфа Хуан глянув на свого напарника, який підбадьорливо кивнув. Альфа подивився на Короля й промовив із сумнівом: «Моя Гамма — ваша пара, ваша високість?»

Тепер він почав розлютуватися. Його брови насупилися, коли він сказав: «Вона є. Є проблема?»

Альфа Хуан пробурмотів собі під ніс «вау», перш ніж заговорити: «Ваша Високосте, будь ласка, зрозумійте, що я не маю жодної неповаги до того, що з’явиться з моїх вуст далі». Він відкашлявся і продовжив: «Якщо ти не... серйозно... хочеш мати її», він проковтнув клубок у горлі, перш ніж продовжити, «...будь ласка, відпусти її. Я не хочу знову бачити, як її ображають зв’язки між партнерами. Я знаю її з дитинства. Вона мені як сестра. Мені і моїй Луні боляче бачити її боляче».

Якби у Альфи Хуана не було пари, Ксандар був напевно впевнений, що він тут же розірвав би Альфі горло через чисті ревнощі. Гамма Раден уже спорожнив свій резервуар терпіння, а Ксандар чіплявся за нитку терпіння, яку залишив на ніч.

« Альфа Хуане, чому ти думаєш, що я несерйозно ставлюся до Люсіанни?» — запитав він, трохи втішившись, назвавши її ім’я.

Альфа Хуан сказав: «Мій королю, я визнаю, що я не знаю твого наміру щодо Люсі. Щойно познайомившись з вами сьогодні, я повинен сказати, що я вас зовсім не знаю, тому я не можу сказати, як цей… партнерський зв’язок збирається… розвиватися. Все, що я хотів сказати, це те, що...» він зітхнув, ніби збирався зробити одну з найбільших помилок у своєму житті, «...вона пройшла через багато чого за своє життя. Будь ласка, не роби їй боляче».

Альфа Хуан виглядав як людина, готова отримати покарання після того, як закінчить говорити. Ксандар був вражений тим, на що Люсіанна здатна була зробити своїм існуванням. За одну ніч двоє вовків були готові бути покараними, аби тільки сказати йому, щоб він не кривдив її, і один був Альфою.

Він посміхнувся над власною думкою, перш ніж зустріти збентежений погляд Альфи Хуана, коли він заявив: «Альфа Хуан, мій намір щодо Люсіанни полягає в тому, щоб залицятися за нею, спаровуватись і відзначати її і тільки її, щоб вона відзначала мене і зробила її моєю Королевою. Я не знаю, що я зробив, щоб змусити вас і Гамму Раден подумати, що я завдам болю моїй половинці, але можу вас запевнити, що я ніколи не зможу винести, щоб Люсіанну поранили, не кажучи вже про те, щоб завдати їй болю». Він похмуро посміхнувся, а потім пробурмотів: «Якщо що, вона завдала мені болю тим, що сказала сьогодні ввечері».

Тоді Луна Хейл обережно ступила вперед і пояснила: «Ваша Високосте, п-будь ласка, вибачте її. Не в нашій владі говорити про її минуле. Але якщо вона одного разу вирішить розповісти тобі, ти зрозумієш, чому вона сказала те, що зробила».

Ксандар розуміючи кивнув, слухаючи її нервові розмови. Потім він додав з усмішкою: «Вам обом не варто мене так боятися. Я б не карав і не вбивав без відповідної підстави. Крім логіки та законності, я б і не мріяв вбити ватажів зграї мого друга, які просто намагаються наглядати за нею».

Був момент здивування, перш ніж вони вклонилися, щоб показати свою вдячність. Ксандар перейшов до наступної пачки та ще двох, перш ніж піти.

Коли Ксандар прибув додому, він змусив себе переглянути один файл у шахрайському стеку, перш ніж здатися на ніч. Він подивився в бік свого ліжка й уявив, що поруч лежить Лучіанна. Його рука підсвідомо потяглася до порожньої подушки й відчула холод на її поверхні. Його тварина заскиглила, сумуючи за своїм партнером. Він думав про можливість побачити її наступного дня і заснув з посмішкою.