Розділ 4 Вона спала з президентом
Закінчивши снідати, Мері Міллер залишилася в їдальні й не наважувалася вийти. Напередодні вона імпульсивно стрибнула в море і не взяла з собою ні телефону, ні сумочки. Наразі вона не знала, що їй робити далі. Красень, якого вона зустріла раніше, очевидно, був власником круїзного лайнера. Однак вона була надто сором’язлива, щоб піти до нього з усіма цими запитаннями через те, що сталося вчора ввечері.
Чим більше Мері думала про це, тим більше їй ставало не по собі. «Дядько Френк дізнався, що я стрибнув у море? Він мене шукає?»
Вона ходила туди-сюди по кімнаті зі стурбованим виразом обличчя. У той же час Майк Джонсон спостерігав за нею з комп'ютера моніторингу з усмішкою, з келихом вина в руці .
У той момент, коли Мері поринула в свої думки, до її вух долетів звук рогу.
Круїзний лайнер причалював.
Мері негайно вийшла з кімнати, а Майк також вийшов з іншої кімнати.
Побачивши чоловіка, Мері нервово відступила на крок. Вона не знала, як протистояти чоловікові, з яким спала одну ніч.
Майк спрямував глибоко посаджені очі на нервові руки дівчини, які крутили поділ її сукні, взяв одну з них і сказав непереборним тоном: «Чого ти чекаєш? Йди за мною».
Помічник чоловіка слухняно сказав: «Молодий майстер Майк, сюди, будь ласка».
Мері пішла за ним, тримаючи одну руку в його долоні.
Вони пройшли трапом і приземлилися на землю.
За мить з’явилася група журналістів, які обсадили Майка та Мері різними камерами.
«Містер Джонсон, ви новий президент Johnson Group?»
«Містер Джонсон, чи правда, що старший господар родини Джонсонів помер і залишив бізнес-імперію вам?»
«Містер Джонсон, чутки кажуть, що ви позашлюбна дитина старшого господаря родини Джонсонів. Чи є у вас якась відповідь на них?»
Журналісти сфокусували камери на Майку, продовжували натискати на затвор і простягали до нього мікрофони.
Хенк поспішив доручити двом охоронцям захистити свого боса від занепокоєння журналістів.
Скориставшись хаосом, Мері б
Roke від руки Майка й пройшов крізь натовп.
Чоловік одразу помітив, що Мері послабила руку й обернулася, щоб подивитися на свою фігуру.
Вийшовши з натовпу журналістів, Мері озирнулася на людей і пустотливо посміхнулася.
Вона втекла без вагань.
Дивлячись на її відхід, Майк скрив свої красиві губи елегантною дугою.
— Жінко, як ти смієш так тікати?
Звичайно, Мері довелося піти. Судячи з численних захоплень репортерів і того, що вони зверталися до чоловіка як до президента Johnson Group, жінка зробила висновок, що він, мабуть, якась велика людина.
Під час прогулянки Мері подумала: «То означає, що я спала з президентом великого підприємства?»
Оскільки грошей при собі не було, Мері довелося бігти назад до свого дядька, який був досить далеко від місця, де вона була в цей момент.
Усередині жовтого Lamborghini хтось вказав на Мері, яка бігла риссю з одного боку дороги. — Містере Картер, бачите, жінка, яку ви шукаєте, ось там.
Ерік Картер опустив вікно машини і подивився на жінку в білій сукні, подумавши: «Це вона. Вона не потонула в морі».
«Містере Картер, ви хочете, щоб ми спіймали її назад?»
«Не треба. Вона, мабуть, повертається додому. Ходімо прямо до неї додому».
Марії знадобилося більше години, щоб дістатися додому.
Слуга внизу здивувався, побачивши її. «Міс Міллер, ви повернулися».
Мері кивнула їй.
Тоді вона кинулася наверх. — Дядьку Френку, дядьку Френку.
З усієї родини лише дядько по-справжньому піклувався про неї.
Жінка кинулася у вітальню і побачила, що там досить багато людей.
— Мері, ти повернулася. Проте лише Френк Вуд був стурбований її життям чи смертю.
Мері вказала на Еріка, який сидів на дивані, схрестивши ноги, і запитала: «Дядьку Френку, чому він тут?» Потім вона перевела свій погляд на Мію Вуд, яка не наважувалася дивитися Мері в очі.
У цей момент Анна Лі, тітка Мері, сказала тонким і високим голосом: «Мері, твої хороші дні настають. Містер Картер тут і просить у твого дядька дозволу одружитися з тобою. Ти збираєшся стати членом сім'я Картер".