Розділ 6. Намисто було продано на аукціоні

Аріана прочитала новини з важким серцем, і її очі були наповнені слізьми, коли вона побачила зображення намиста своєї матері.

Вона була впевнена, що її мачуха Гленда відповідальна за аукціон намиста.

Намисто було частиною повного комплекту ювелірних виробів, кожна деталь якого була вишуканою та безцінною. Намисто, зокрема, було прикрашене рідкісним рубіном, що робило його ще більш цінним.

Аріана не могла не згадати, коли востаннє бачила свою маму.

Її мати тримала її за руку і шепотіла, що хоче, щоб вона в майбутньому вийшла заміж із цим комплектом прикрас. Цей спогад ще більше засмутив Аріану.

Думка про те, що Гленда розпродає дорогоцінні речі своєї матері, розлютила її.

Аріана знала, що не зможе купити це намисто, але вона твердо вирішила забрати решту речей своєї матері.

Вона знала, що не може більше зволікати, боячись, що Гленда продасть речі, що залишилися.

Не маючи змоги всидіти на місці, вона вирішила негайно вирушити до родини Едвардсів.

Поспішаючи піти, Аріана зашуміла в коридорі, не помічаючи, що двері іншої кімнати повільно відчиняються.

*

Кінець листопада приніс темний і туманний день, небо накрило світ похмурим кольором. Дощ лив важкими покривалами, перетворюючи тротуар на річку. Незважаючи на погоду, Аріана рішуче рушила до будинку родини Едвардсів.

Вона сердито застукала в двері. Двері зі скрипом відчинилися, і показала Гленду, яка стояла зі зневажливим виразом обличчя, високо піднявши підборіддя від зарозумілості. Аріана була промокла від дощу, її волосся було сплутане до голови, а одяг прилип до шкіри.

Гленда посміхнулася: «Що ти хочеш, Аріано? Я зараз планую весілля Бріель».

Бріель вийшла з кімнати з солодкою усмішкою на обличчі.

«О, це Аріана», — сказала вона з фальшивою солодкістю. «Ми з Джаспером незабаром одружуємося. Ви не заперечуєте, правда, тепер, коли ви одружені з Теодором?»

Бріель хизувалася своїми словами з надзвичайною гордістю — рисою, яку вона носила з дитинства.

У природі Бріель було викрадати речі Аріани, а потім виставляти їх напоказ, щоб Аріана почувалася неповноцінною. Сьогодні не було інакше.

У минулому Аріана була б у люті, але тепер вона просто вважала Бріель дурною та егоїстичною.

Джаспер був просто сміттям в очах Аріани, але Бріель продовжувала хизуватися своїм хлопцем. Як дурний!

Коли Аріана не відповіла, Бріел навмисне запитала: «До речі, де мій зять? Він не спить? Чому його немає з вами?»

Знущальні слова Бріель пронизали повітря, і її обличчя було сповнене зарозумілості.

Гленда посміхнулася: «Це ви маєте на увазі містера Теодора Андерсона. Як він міг у неї закохатися? Вони одружилися, коли він був без свідомості. Тепер, коли він прокинувся, вони напевно збираються розлучитися».

Обличчя Аріани скривилося від огиди, їй набридли жорстокі зауваження Гленди. "Я ще не розлучився. Мені не потрібно, щоб ти хвилювався про мене. Поверни мені речі моєї матері. Я піду, як тільки їх отримаю".

Очі Гленди бігали навколо, коли вона намагалася притворитися німою. — Ти що, ти їх із собою не взяв?

«Не дурніть зі мною», — прогарчала Аріана, дедалі більше й більше нетерпляче дивлячись на вигляд Гленди. «Я бачив намисто моєї матері в новинах про аукціон. Ви продали його, правда? Я можу відпустити це намисто, але ви повинні віддати решту».

Вона втомилася грати в ігри з Глендою. Вона підійшла до кімнати Гленди, вирішивши самостійно знайти речі.

Однак Гленда не збиралася так легко здаватися. Вона кинулася до Аріани й зиркнула на неї злобним голосом. «Ваш батько мав борги до того, як помер. Я продав їх, щоб розплатитися з ними. Оскільки ви одружилися з сім’єю Андерсонів, чи не варто вам допомогти родині Едвардс із боргами?»

Гострі очі Аріани миттєво вловили екстравагантне вбрання Гленди, змусивши її насміхатися над її безглуздими заявами про нібито борги її батька. Аріані було очевидно, що Гленда просто використовувала борги свого батька як привід для виправдання своїх брехливих дій. Як вони могли все ще жити в будинку Едвардів, якщо вони справді борються з такими значними боргами?

Аріана відмовилася приносити Гленді задоволення від подальших дрібних суперечок. Все, що вона хотіла, це забрати речі своєї матері та залишити токсичне середовище позаду. Без зайвих слів вона відштовхнула Гленду вбік і попрямувала до сходів.

Гленда міцніше стиснула Аріану, коли вона сміливо зізналася: «Я продала всі речі твоєї матері . Ти можеш шукати все, що хочеш. Але ти нічого не знайдеш».

Аріана не могла повірити своїм вухам і відчувала огиду через безсоромне ставлення Гленди.

— Ви все продали? Аріана посміхнулася, коли її очі зосередилися на сережках, що прикрашали вуха Гленди. — Навіть ті сережки вкрали з маминої колекції!

Гленда інстинктивно затулила вуха руками, перш ніж сердито скрикнути. «Ну і що? Після того, як я виховував тебе стільки років, я маю на них право. Я заслуговую на це! Єдиний спосіб отримати їх — це якщо твоя мати повернеться до життя і попросить їх!»

— Не смій знову згадувати мою маму! — прошипіла Аріана, відчуваючи, як у ній кипить гнів. Недовго думаючи, вона висмикнула сережку з правого вуха Гленди.

Оглушливий крик агонії пронизав повітря, коли кров хлинула з рани. Гленда схопилася за вухо, недовірливо дивлячись на Аріану. — Як ти смієш! — крикнула вона, її очі були наповнені гнівом.

Коли Бріель кинулася до Аріани з наміром дати їй ляпаса, Аріана спритно уникла атаки, але Гленда її негайно спіймала з іншого боку.

Бріель скористалася моментом, щоб штовхнути Аріану на підлогу, схопивши її за волосся.

Розлюченим голосом Бріел крикнула: «Аріана, сука!» Вона підняла руку, щоб вдарити Аріану, але її перервав низький холодний голос, який пролунав по всій кімнаті.

"Гей! Що тут відбувається? Що ти робиш з моєю дружиною?"