Глава 210
Через півроку Неа
Мій погляд кидається на годинник, а плач лунає луною по спальні. Підштовхнувши Дейна, він не зрушує з місця. Він холодний на ліжку й не ворушиться, навіть коли плач близнюків посилюється.
Витягнувшись з ліжка, я підповзаю до їхніх ліжечок. Я навіть не знаю, чому я повзаю в цей момент, вони вже прокинулися, це просто Дейн спав.