Розділ 5 Повернення додому
Після того як Меггі заспокоїлася, вона нарешті відчула своє липке тіло і пішла у ванну приймати душ. Коли вона вийшла, то з подивом побачила колишнього старого та двох жінок у готельній формі, які стояли біля дверей ванної кімнати.
Одна жінка тримала коробку з-під взуття, а інша - довгу блакитну сукню. На ньому був пилозахисний чохол, і сукня виглядала якісно.
Опустивши очі, старий промовив: «Міс Джонсон, ось ваш одяг і взуття».
Після його слів дві жінки поклали сукню та туфлі на ліжко. Тоді вони всі троє пішли, перш ніж Меґі встигла щось запитати. В глибині душі вона високо оцінила обслуговування в готелі. Шкода, що в минулому житті вона була тут лише раз.
Коли вона вийшла з готелю, небо виглядало похмурим і туманним. Машини, що їхали й від’їжджали, вмикали світло, але густий серпанок здавався непроникним. Подув холодний вітер і приніс пронизливу вогкість. Волога дорога відбивала світло автомобіля, утворюючи глибокі й мілі тіні. Сцена виглядала самотньою і сумною.
Меґі міцніше затягнула шаль і пішла до дому.
Готель був досить далеко від її дому, але вона не мала грошей, щоб викликати таксі. Старий підготував для неї туфлі на підборах. Тому, коли вона підійшла до воріт свого будинку, у неї були пухирі на всіх ногах, і біль її заціпеніло.
Нарешті вона дійшла до воріт вілли, яка передалася їй від матері. Оскільки ворота були зачинені, їй довелося дзвонити у двері й чекати, поки хтось відчинить.
Меґі кепкувала над собою. Це був її дім, і вона чекала біля воріт, як гість.
Стоячи під дощем, вона тремтіла від холоду. Через деякий час їхня слуга, няня Коллінз, нарешті повільно вийшла, щоб відкрити ворота. Приголомшена, побачивши Меґі, вона неохоче вигукнула: «Перша міс».
Після смерті матері Лілі Вокер найняла няню Коллінз. Раніше місіс Стелла доглядала за матір'ю, але її замінила няня Коллінз, мотивуючи її старістю.
Меґі холодно зиркнула на неї й байдуже відповіла: «Ти все ще знаєш свій перший промах?»
Після її слів вона проігнорувала жінку та взула її на високих підборах. Її вигляд був дуже зарозумілим.
Няня Коллінз простояла під дощем досить довго. Вражена виглядом Меґі, вона навіть не наважувалася піти за Меґі впритул. Лише коли Меґі відійшла, вона поворухнулася.
Вона злякалася. Замислившись, вона зрозуміла, що Меґі тепер просто дівчина без матері. Крім титулу першої міс в родині Джонсонів у Меггі нічого не було. Чим вона пишалася?
Містер так любив Тамі, що все в родині Джонсонів успадкувало б вона. Тепер їй потрібно було лише добре прислужити Тамі та господині. Тільки вона не знала, що їм нема чого успадкувати від родини Джонсонів. Все тут належало родині Джонс. Що стосується активів родини Джонсонів, то вони вже були підписані на Меггі та тимчасово управлялися Вільямом Джонсоном через її молодий вік.
Перш ніж увійти, Меґі почула гармонійні й жваві голоси у вітальні.
Тамі сказала: «Тато, мама, дідусь нарешті погоджуються на твій шлюб. Це чудово, і я буду носити прізвище Джонсон, правда, тату? Наша сім’я нарешті визнала мене».
Тепер Тамі ще не носила прізвище Джонсон. Її назвали Тамі Вокер на честь матері.
Хоча вона також була біологічною донькою свого батька, ніхто в родині цього ще не знав. У минулому житті Тамі також не знала і була прийнята як дитина мачухи Меггі.