Розділ 3 Збочений клієнт

Луна повела Стеллу до відділу зв’язків з громадськістю. Потім вона представила її іншим працівникам. «Слухайте, хлопці! Це Стелла Андерсон, ваша нова колега».

З ввічливою посмішкою Стелла сказала: «Рада познайомитися з вами. Для мене велика честь бути частиною цього відділу. Сподіваюся, ми добре порозуміємось».

Інші були шоковані швидким впровадженням Стелли. Вони перешіптувалися між собою.

«Вона PR-офіцер, яку перевели сюди працювати особисто на містера Кларка? Вона виглядає гарно. Цікаво, красуня вона з мізками чи просто порожній череп».

«Давайте. Ви повинні знати, що містер Кларк має око на найкращі таланти. Б’юся об заклад, що вона добре вміє».

«Я так заздрю їй. Вона тісно співпрацює з містером Кларком. Яка щаслива дівчина!»

Стелла все чула. Проте її посмішка залишилася такою ж, і вона нічого не сказала.

З іншого боку, обличчя Луни стало на відтінок червонішим. Вона насупилася на Стеллу.

Ці коментарі розпалили вогонь її невдоволення.

Було широко відомо, що Метью провів потенційних співробітників через інтенсивну співбесіду. Але раніше вона була свідком того, наскільки поблажливим він був до Стелли.

Луна оглянула Стеллу з ніг до голови. Вона була певна, що цей прибулець був просто тупіком.

З злості вона поклялася змусити Стеллу страждати.

Підступний розум Луни негайно взявся за роботу. Вона вирішила дати Стеллі найважче завдання на землі.

«Ось. Це ваше перше завдання згідно з розпорядженням містера Кларка. Наразі всі на порозі завершення проектів, над якими вони працювали. Єдине завдання, яке залишилося, — це вибрати фонову музику для майбутнього ювілею компанії. партія». Оскільки Луна тримала необхідний документ, її тон був природним. «Ваше завдання — спілкуватися з іншою стороною та переконатися, що фонова музика підтверджена якомога швидше».

Стелла нахмурилась і запитала: «Я маю ще щось знати?»

Вибір музичного фону був одним із найпростіших моментів під час підготовки банкету. Таким чином, було дивно, що це все ще не було зроблено.

Луна дуже сильно намагалася змусити Стеллу страждати, тому не стала пояснювати. Вона просто кинула документ Стеллі та сказала: «Залучений клієнт прийде пізніше. Ви все дізнаєтесь про це, коли зустрінетеся».

З цими словами вона пішла прямо до свого столу.

Стелла знизала плечима замість того, щоб поставити запитання.

Для спокою та тиші вона пішла до кімнати для зустрічей, гортаючи документ.

У секунду, коли двері зачинилися, в кабінеті знову спалахнула дискусія.

«Цей новачок приречений. З Генрі нелегко працювати. Він не тільки вибагливий, він ще й збоченець. Я здригаюся від думки про те, що він з нею зробив би».

«Ти не один. У будь-якому випадку я бажаю їй удачі».

——

У кімнаті для зустрічей Стелла вивчала все, що можна було знати про завдання та клієнта, з яким вона збиралася зустрітися.

Клієнтом був піаніст на ім'я Генрі Скотт.

Керівництво компанії було зацікавлено використати його фортепіанну п'єсу на святкуванні 30-річчя, яке було не за горами. З невідомих причин вони так і не дійшли згоди.

Вона щойно закінчила останню сторінку документа, як штовхнули двері кімнати для зустрічей.

Увійшов чоловік у джинсах і повсякденній сорочці із закоченими рукавами.

Стелла одразу підвелася й усміхнулася. «Хорошо , містере Скотт. Дякую, що прийшли. Я Стелла Андерсон, і я відповідаю за обговорення співпраці щодо використання вашого твору для майбутнього ювілейного банкету. Будь ласка, сідайте».

«Добре», — відповів Генрі й висунув стілець біля Стелли.

Схрестивши руки на грудях, він відкинувся в кріслі й дивився на неї.

Стелла уникала його погляду.

Коли вона сіла, вона трохи відсунула стілець. Потім вона почала в професійному тоні. «Ви ще не домовилися з нами щодо використання вашої фортепіанної п’єси. Чи є для цього причина? Якщо у вас є якісь застереження щодо цього, скажіть. Я запевняю вас, що ми задовольнимо вас, якщо це в наших межах. потужність».

Генрі мовчав, дивлячись на неї очима.

Крижане попередження промайнуло по спині Стелли. Під його поглядом їй стало ніяково, але вона все одно посміхнулася. «Мені відомо, що зараз ви готуєтеся незабаром вирушити у всеукраїнський тур. Обіцяю, що це не вплине на вашу підготовку. Навпаки, ми приділимо трохи часу, щоб оприлюднити ваш тур на банкеті на знак нашого вдячність. Що ти думаєш?"

Генрі трохи потер підборіддя, перш ніж сказати: «Мушу сказати, що ви зробили досить привабливу пропозицію». Він подивився на неї збоку, а потім усміхнувся.

Стелла простягнула готовий контракт. «Будь ласка, прочитайте договір. Якщо у вас виникнуть проблеми з будь-яким із пунктів, я можу негайно змінити його».

Не беручи документа, Генрі відкинувся назад і поклав руки на потилицю. «Читання — це так багато роботи. Що ще гірше, контракт виглядає таким громіздким. Я не хочу це робити».

Почувши це, Стелла опинилася в дилемі.

«Як щодо того, щоб підійти ближче й прочитати мені це?» Очі Генрі блищали зацікавленістю, коли він дивився на неї.

Стелла стиснула губи й глибоко вдихнула.

Багато років працюючи в PR-індустрії, вона стикалася з різними клієнтами, які вимагали дивних речей.

Читання контракту вголос не здавалося такою великою справою.

Пам’ятаючи про це, Стелла підійшла ближче, але переконалася, що знаходиться на безпечній відстані від нього. Потім вона прочистила горло й почала читати.

Її очі дивилися на документ, але вона відчувала, як його палаючий погляд блукає по всьому її тілу.

Це дало їй хібі-джибі.

Тим не менш, Стелла випросталася й спробувала зосередитися на тому, що читала.

Раптом Генрі різко нахилився.

Стелла ухилилася інстинктивно.

Самовдоволено посміхаючись, він нахилився ще ближче.

«Яке у вас гарне намисто. Воно чудово підходить до вашої сяючої шкіри».

Говорячи, він простягнув руку з наміром торкнутися її шиї.

Стеллі знадобилося дуже стриматися, щоб не ляснути його по руці. Натомість вона ще більше відхилилася назад і зиркнула на нього, коли її огида ставала сильнішою.

«Якщо вам сподобається це намисто, я допоможу вам замовити його та відправити до вашої компанії після зустрічі. Чи можемо ми повернутися до порядку денного?»

Рука Генрі застигла в повітрі, і він посміхнувся: «Я думав, що Prosperity Group хоче працювати зі мною. Але виявилося, що я помилявся. Я дуже зайнята людина, тож мені не варто витрачати свій дорогоцінний час на розмови з нещирими людьми».

Він звів брови й поглянув на неї з відтінком погрози.

Раптом двері відчинилися.

«Співпраця скасовується!»

З безвиразним обличчям увійшов Метью. Він став перед Стеллою й звернувся до Генрі.