Розділ 66 Ми ніколи не будемо разом
МОНАЛІЗА
«Дай мені хвилинку, Кексику», — сказав мені Луціус, коли машина зупинилася прямо біля воріт маєтку. Був уже полудень. Сьогодні ми повернулися додому і йшли до місіс Сміт, маминої подруги.
«Добре», — я посміхнувся йому й побачив, як він вийшов із машини й повернувся до кількох чоловіків, які стояли біля воріт маєтку.