Розділ 114 Грейсон

МОНАЛІЗА

Минуло вже кілька днів. Два-три дні чи, може, чотири дні, я вже не знав. Я ледве жив. Єдиною певною ознакою мого існування були мої сльози.

Я глянув на їжу на столі в кімнаті й просто відвів погляд від неї. Відтоді, як мене сюди привезли, я не їв нічого. Я випив трохи води, щоб залишитися в живих, але я терпіти не міг їсти, коли не мав уявлення, що відбувається надворі. Коли я не мав уявлення, в якому стані зараз перебуває моя мама, і коли я не мав уявлення, живий Луціус чи... Чи мертвий.