Розділ 103 Ревнива Ліза
ЛЮЦІЙ ДЕВІН
«Ось, красуне», — прошепотів я, підсуваючи стілець, щоб Ліза сіла.
«Дякую», — вона злегка підняла голову, щоб подивитись на мене, опускаючись на стілець.
ЛЮЦІЙ ДЕВІН
«Ось, красуне», — прошепотів я, підсуваючи стілець, щоб Ліза сіла.
«Дякую», — вона злегка підняла голову, щоб подивитись на мене, опускаючись на стілець.