Розділ 58

СЕБАСТІАН. Перші слова, які мені каже мій син, стосуються моєї невдачі сім’ї, нагадування про те, що незважаючи ні на що, вони завжди озиратимуться на цей період і знатимуть, що мене тут не було.

Інтенсивні емоції, які я відчуваю, перебуваючи в одній кімнаті з ними вперше, викликають у мене бажання обійняти їх трьох і ніколи не відпускати.

Я хочу їх обійняти, поцілувати, вибачитися перед ними, розсмішити, пограти з ними, витерти їхні сльози і пообіцяти, що завжди буду піклуватися про них. Це любов батька? Я не знаю, як пояснити, що я відчуваю.