Розділ 20

Анджело

Я проводжу пальцями локони Вітторії, насолоджуючись кожною секундою моменту, який ми ділимо.

З палаючим бажанням в очах вона схожа на довбану сирену. Зберігаючи м’який тон, я кажу: «Розкажи мені про своє дитинство».