Розділ 2

Він навмисне глибоко, з відтінком провокації, акцентував слово «розтрата людини». Чоловік навмисне наблизився до неї, пронизливо-холодна його аура стала ще густішою та міцнішою.

Алісса збентежено ворухнулася, і після миті недовіри повірила його словам. Зрештою, вілла Еммета була недоступна для людей, які не були членами його родини, або для таких спеціальних гостей, як вона.

« Він твій двоюрідний брат. Будь ласка, не говоріть про нього так».

Імовірно, у Еммета теж були труднощі в родині. Аліса відчула співчуття. Навіть якщо Лоуренси належали до вищого соціального рівня, вона співчувала ситуації Еммета. Йому, напевно, були важкі часи в останні роки.

Карі очі Еммета швидко спалахнули здивовано. Він не очікував, що ця потворна жінка скаже такі слова.

Він не міг не поглянути на неї знову. Скуйовджене волосся, окуляри в чорній оправі, забруднений довгий бавовняний одяг і чубчик на її лобі вистачає, щоб закрити її очі. На її виснаженому обличчі було навіть кілька маленьких плям. На це було гидко навіть дивитися.

Він чув, що його наречена буде гарною, як розквітла троянда. З чуток, ця потворна жінка не була його нареченою.

Але Лоуренсів було байдуже, потворна чи красива жінка, яка вийшла за нього заміж. Поки тільки жінка могла народити спадкоємця. Їм було б все одно, навіть якби їм довелося вибрати іншого.

Крім того, Еммет не збирався ставитися до неї як до своєї дружини. Усе, що йому було потрібно, це простий і швидкий перетин.

В його очах спалахнув темний блиск, Емметт простяг руку й штовхнув Алісу на ліжко. У його тоні відчувалися неприхована зневага і злоба. «Більше нікого немає. Вам не потрібно прикидатися. З вашою зовнішністю ви, мабуть, ще незаймані. Я міг би ставитися до вас набагато краще, ніж до того каліки!»

Закінчивши говорити, він потягнувся прямо до неї. Він збирався торкнутися її талії. майже.

Ляпас!

« Злазь!» Алісса використала всю свою силу, щоб вдарити його по обличчю. «Не думайте, що всі такі брудні, як ви. Тобі пощастило, що твій двоюрідний брат ще не приїхав. Негайно йди, а я буду робити вигляд, що тут нічого не сталося. Або ви хотіли б отримати ляпаса знову?»

Хоча вона з усіх сил намагалася зберігати спокій, тремтячі руки її видавали. Вона стиснула простирадла під собою й уривчасто видихнула. Чого в біса вона щойно стала свідком?

Вона уявляла, яким потворним буде Еммет по дорозі сюди, яким шрамом і яким він справді інвалідом. Але вона ніколи не очікувала зіткнутися з подібним.

Її щелепи стиснулися, і вона змусила себе підняти на нього очі. «Ти можеш зробити це, Алісса». Вона підбадьорювала себе. «Ти зрозумів».

Еммет мав похмурий вигляд і від нього віяв гіркий холод. «Жодна жінка ніколи не наважувалася дати мені ляпаса».

« Вважай це своїм першим». Аліса закрилася.

Через боротьбу її окуляри впали, відкривши пару несподівано ясних і чітких очей. Її тремтячі вії свідчили про напруженість і страх їхньої власниці. «Н-не підходь ближче!»

Побачивши це, Емметт раптом замовк, і на мить йому стало трохи м’яко на серці.

Він поправив сорочку й холодно глянув на неї. «Ви можете продовжувати чекати цього «марнотратства» тут».

Бах!

Лише коли двері підійшли ближче, напружені нерви Аліси трохи розслабилися.

За дверима.

Коли охоронець збирався дійти до спальні, він побачив червону пляму на обличчі Еммета. З його блідим кольором обличчя слід було неймовірно помітним. Навіть частково сліпа людина зможе помітити його за милю. Він завмер на мить, а потім сказав: «Юний пане… Ваше обличчя…»

Еммет доторкнувся до його обличчя й прямо сказав: «Вбіг у двері».

На дверях було п'ять відбитків пальців?

Незважаючи на те, що його розповідь здавалася сумнівною, охоронець не наважився питати далі.

Натомість він шанобливо простягнув папку: «Це особиста інформація молодої пані».

Еммет відкрив папку й побачив на ній ім’я Алісса Мур.

Цікаво. Цю потворну жінку звали Алісса, що означає благородна. Як іронічно!

Її рідна мати була ще цікавішою. Ставлячись до пасинка та падчерки, як до дорогоцінних каменів, водночас жорстоко ставлячись до своєї біологічної дочки. Підлий.

Переходячи до документа, він нахмурився і запитав охоронця: «Вона справді така ідіотка?»

Охоронець кивнув.

« Перевірте ще раз».

Коли Алісса говорила, вона була чіткою та організованою. Крім того, Еммет ніколи не бачив ідіота, який міг би так люто повстати й дати відсіч людині в такій ситуації.

Подумавши про це, він втратив вигляд і сунув файл, який тримав, в руки охоронця. «Якщо ви не можете дати мені точну інформацію, не повертайтеся до мене!»