Розділ 7
Коли я повернувся, спотикаючись по сходах і зайшовши в кімнату, я відчув хвилю полегшення, коли побачив, що моя сусідка по кімнаті, Маріанна, як тут. Я знав, що хочу вийти; Я не хотів її знову бачити. Як жінка в божевіллі, я спакувала свої сумки й кинулася з кімнати. На щастя, крім моїх книжок, у мене було дуже мало багажу. Тож о 9 ранку я був у місцевій закусочній, розглядаючи оголошення про оренду житла чи оголошення про пошук сусідів по кімнаті.
Коли я випив другу каву, я почувався виснаженим і майже плакав. Я поспішно прийняв душ перед тим, як піти, і мені здалося, що всі в кімнаті мають знати, що я робив минулої ночі. Кожного разу, коли я рухався, я відчував біль у своїй статі, ніжність, яка сповнювала мене тугою, яку я поспішно стримувала. Але я знала, що мене дико, нестримно приваблює чоловік, який заволодів моїм тілом минулої ночі.
Хоча я знав лише те, що він працював у «Мінотаврі», найпідлішому бійцівському клубі в місті, і його звали Лукас.