Розділ 6 Я зламаю тобі ноги

Близько двадцяти років тому Нолан Браун одружився в сім'ї матері Скарлет і жив з її сім'єю. Дідусь Скарлет вважав Нолана справді здібною та чесною людиною. Він достатньо довіряв йому, щоб видати за нього свою єдину доньку та допомогти йому з кар’єрою.

Несподівано, як тільки дідусь Скарлет помер, Нолан розкрив своє справжнє обличчя. Він отримав власність дідуся Скарлет і повернув додому свою коханку Кіру Браун і позашлюбну доньку Колін Браун.

Потім Нолан зажадав розлучитися з матір'ю Скарлет, що лягло на неї таким важким емоційним тягарем, що вона захворіла.

Поки мама Скарлет була в лікарні, Кіра повела маленького брата Скарлет щось купити, але її брат так і не повернувся додому.

Злісна жінка всі ці роки стверджувала, що брат Скарлет справді зник сам, але Скарлет та її мати не вірили цьому.

Брат Скарлет, який був на два роки молодший за неї, пропав безвісти з тих пір без жодної логічної причини.

Розбита горем, мати Скарлет нарешті погодилася розлучитися з Ноланом. Потім вони зі Скарлет переїхали й жили самі.

Минулого року мама Скарлет досягла кінцевої стадії хвороби. Знаючи, що її скоро не буде, вона вирішила більше не витрачати гроші на медичні збори і пішла відвідати родину Фостерів.

У минулому мати Скарлет врятувала життя бабусі Ленні, і стара леді пообіцяла їй, що зможе попросити її про допомогу, якщо щось трапиться.

Передсмертне бажання матері Скарлет було, щоб Скарлет подбали про неї, коли вона помре.

Вона хотіла, щоб Ленні одружився зі Скарлет. Якби Скарлет вийшла заміж у багату родину, ніхто б не наважився знущатися над нею.

Відповідно до угоди між матір'ю Скарлет і бабусею Ленні, Ленні і Скарлет одружилися після смерті її матері.

Сім'я Браун багато років ігнорувала Скарлет. Як тільки вони дізналися, що вона вийшла заміж за сім'ю Фостерів, вони негайно почали переслідувати її та вимагати гроші, які вони заплатили за медичні рахунки її матері.

Тоді Скарлет була ще недосвідченою і невинною дівчиною. Ленні була за кордоном, і їй не було кому підтримати її. Вона не наважувалася стукати в двері бабусі Ленні, боячись, що старенька роздратується і вижене її.

Сім'я Браун забрала всі весільні подарунки, які вона отримала від сім'ї Фостер. Коли вони зрозуміли, що Ленні не сприймає Скарлет всерйоз і що вони більше не можуть отримати від неї жодної вигоди,

він почав ставитися до неї так, ніби її не існує.

Ось чому, коли вони знову зустрілися, Скарлет негайно сказала Коллін залишити її в спокої. Вона взагалі не хотіла мати нічого спільного з родиною Браун.

Скарлет почала відходити, але Коллін схопила її за одяг і почала тягнути. Рефлекторно Скарлет прикрила живіт.

Побачивши це, Колін посміхнулася. Вона знала, що тяжіло в голові Скарлет.

Вона жбурнула Скарлет в машину. Поклавши руки на живіт, Скарлет вирішила не відбиватися. Якщо вона постраждала, то постраждала б і її дитина.

Нарешті Коллін повернула Скарлет до резиденції родини Браун. Побачивши Скарлет, Нолан і Кіра відчули радість і злість водночас.

— Я чула, що ви з Ленні розлучилися, — сказала Кіра.

«Це не має до вас нічого спільного». — холодно мовила Скарлет.

Вона поклала руки на живіт і насторожено глянула на батька й мачуху.

«Скарлет, я впевнений, що тобі зараз боляче. Твоя мати померла, і тепер твій чоловік покинув тебе. Але ти все ще дочка родини Браун. Повернись до нас, і ми що ти скажеш?"

Не отримавши відповіді від Скарлет, Кіра додала: «Ти виглядаєш втомленою. Спершу випий чаю. Я попросила когось прибрати твою кімнату та прикрасити її відповідно до твоїх уподобань. Ти можеш піднятися нагору і подивитися, подобається тобі це чи ні. "

Кіра говорила з усмішкою. Вона взяла на себе ініціативу принести чай Скарлет, але остання відмовилася пом'якшити своє ставлення до неї.

— Відколи ти взагалі дбаєш про мої вподобання?

«Як ти міг так розмовляти з моєю матір’ю? Як ти смієш! Раніше тебе підтримувала родина Фостерів. Як ти міг мати нахабство бути таким зарозумілим, коли ти більше не один із них?» — сердито втрутилася Коллін.

"Про що ти говориш, Коллін? Скарлет все ще твоя сестра. Ми сім'я".

"Ми не сім'я. Ми не маємо нічого спільного. Мені потрібно піти до школи пізніше. У мене немає часу на ці дурниці".

Сказавши це, Скарлет збиралася підвестися, але несподівано Кіра притиснула її донизу та вдарила по обличчю. Ніжна, материнська посмішка, яка була у Кіри кілька хвилин тому, тепер зникла безслідно.

«Хіба ти проклята! Ким ти себе вважаєш? Ти не хочеш чаю, який я так люб’язно тобі запропонував? Тоді не пий його!»

З цими словами Кіра бризнула гарячим чаєм на обличчя Скарлет. Обличчя Скарлет палало так сильно, що голова почала обертатися від люті.

Потім Кіра уклала договір передачі майна. — Підпишіть, а то я вам ноги зламаю!