Глава 1 Фасад

Спальня була тьмяно освітлена, випромінюючи гнітючу ауру. Мелісса Шерман впала на підлогу, схопившись за живіт.

Вагітність доставляла їй дискомфорт. Спазми в животі були нестерпними. Її обличчя було бліде, як папір. Вона була мокра в холодному поту.

Саме в цей момент двері спальні розчинилися, і їй в поле зору з’явився чоловік.

Мелісса простягла руку, просячи допомоги. «Любий, допоможи мені...»

Проте тремтіння пробігло по її спині, коли вона зустріла холодний, віддалений погляд чоловіка.

«Мелісо, ти цього хочеш?» Голос чоловіка пронизав відразою. «Ти зіграв і змусив мене спати з тобою. Як ти думаєш, це змусить мене закохатися в тебе?»

Мелісса та Еверетт Мейфілд були заручені з дитинства. Згодом вони одружилися за домовленістю батьків. Однак Еверетту вона не сподобалася.

Вони були одружені три роки, але всі знали, що її чоловік не відчуває до неї жодних почуттів, і вона була лише номінальною місіс Мейфілд — не більше того. Тому три роки з неї всі глузували.

Два місяці тому Mayfield Group влаштувала банкет, і Мелісса була на ньому як дружина Еверетта. Несподівано тієї ночі вони з Евереттом займалися сексом.

Незалежно від того, скільки вона пояснювала, Еверетт вважав, що це її змова.

Мелісса несамовито похитала головою. "Ні, це був не я. Я був п'яний того дня. Я не знаю, що сталося... Будь ласка, повір мені..."

Мелісса відчула пронизливий біль у животі. Вона простягла руку й у розпачі взяла Еверетта за штани. "У мене болить живіт. Чи можете ви відвезти мене до лікарні?"

— Господи, ти все ще граєш?

Обличчя Еверетта похмуріло, коли він почув слово «лікарня». «Як ти думаєш, тобі вдасться штовхнути Аріель вниз і спричинити її викидень, прикидаючись таким чином?»

Його слова пролунали як грім серед ясного неба. Очі Меліси розширилися від жаху.

Вона не могла повірити, що Аріель Шерман вагітна. Це означало, що батько дитини був...

Еверетт стиснув щелепи. Приглушене світло надавало йому царственого й величного вигляду.

Він присів і схопив Мелісу за горло. «Мелісса Шерман, ти найогидніша жінка, яку я коли-небудь знав!» — прошипів він, наголошуючи на кожному слові.

Меліса ледве могла дихати. Вона поплескала його по руці й насилу перевела подих. «Відпусти... Відпусти мене...»

По її щоках текли сльози . «Кохана, я її не штовхав. Вона сама впала. Насправді я теж... я... я теж вагітна... Це наша дитина...»

На мить Еверетт ошелешений. Невдовзі він вирвався зі своїх думок і люто глянув на неї.

Ні в якому разі! Після тієї ночі він особисто бачив, як Мелісса приймала контрацептиви. Їй було неможливо завагітніти.

Він припустив, що вона знову йому бреше.

— Навіть якщо ти справді вагітна, ти думаєш... — Еверетт усміхнувся й кинув на неї презирливий погляд. У його голосі з’явився сарказм, коли він продовжив: «Ти думаєш, я хочу, щоб цей виродок був у твоєму животі?»

Меліса була приголомшена. Вона подивилася на нього з недовірою. Кров у її тілі застигла.

Перш ніж вона встигла відреагувати, Еверетт кинув її на підлогу і наказав: «Викиньте цю жінку геть! Вона більше не є частиною нашої родини і більше не може бути в Андепорті».

Охоронці негайно схопили Мелісу і підняли її на ноги. Йшов котячий і собачий дощ, але охорона не виявила милосердя. Вони викинули її з вілли.

Мелісса була одягнена у вільну піжаму. Холодний вітер і дощ посилили біль у животі.

Вона врятувалася від завивання вітру й подивилася на гігантську віллу перед собою.

Чоловік, якого вона любила всі ці роки всім серцем, буквально вигнав її зі свого життя. Вона опинилася на вулиці.